Розвинуто теоретичні засади системно-історичного аналізу синонімії. Уперше здійснено комплексний аналіз синонімії з використанням текстів різножанрових пам'яток літератури другої половини XVII - першої половини XVIII ст. Реконструйовано синонімічні ряди, з'ясовано специфіку відношень між синонімічними одиницями, функціональні характеристики, генетичні та семантичні джерела синонімії. Обгрунтовано наявність міжмовної синонімії як продуктивного явища епохи у взаємозв'язку зі впливом барокової естетики на поповнення резервів виражальних можливостей словникового запасу української мови. Значну увагу приділено авторським інноваціям у лексичній синонімії в загальному поширенні синонімічних рядів. Визначено добу другої половини XVII - першої половини XVIII ст. як період накопичення синонімічних засобів, висвітлено загальні тенденції у розвитку лексичної синонімії староукраїнської мови.

  Завантажити