Узагальнено матеріали досліджень щодо розробки оптимізованої технології рекреаційного використання заповідних лісів і адаптації її до умов Південного берега Криму (ПБК). Показано, що рекреаційна діяльність (стихійна й організована) за будь-якої тривалості (цілорічної, сезонної, короткочасної), але побудована на вільному переміщенні у лісі, спричинює часткове чи повне руйнування існуючих біогеоценозів. За цього руйнується грунтовий покрив і підстилка, порушується процес природного поновлення деревних і чагарникових порід, знижуються видовий склад і рясність трав'яного покриву у насадженнях, територія забруднюється побутовими відходами. Одночасно з лісових угідь безконтрольно вилучається недеревна продукція (гриби, ягоди, квіти), що скорочує кормову базу лісової фауни. Внаслідок інтенсифікації рекреаційного використання заповідних лісів запропоновано здійснювати рекреаційне лісокористування на наукових засадах. Зазначено, що за регульованої та контрольованої рекреаційної діяльності зменшується кількість лісових пожеж і лісопорушень, започатковується процес відновлення лісових біогеоценозів. Наголошено на необхідності зонувати територію заповідних лісів і розташованих на ній особливо цінних природних комплексів, а також випереджати руйнування лісових біогеоценозів за звичайної та добувної рекреації. Запропоновано за умови часткового чи повного руйнування лісових біогеоценозів переводити їх у стан "спокою", здійснювати заходи щодо реконструкції лісів та їх штучного відновлення. Запропоновано оптимізовану технологію рекреаційного лісокористування, адаптовану до умов заповідних лісів ПБК.

  Завантажити