Уперше для заповідних гірських лісів Криму встановлено основні закономірності деградації лісових біогеоценозів (зміна стану грунтового та трав'янистого покриву та деревостану, динаміка природного поновлення деревних і чагарникових порід, а також санітарного стану насаджень) залежно від інтенсивності рекреаційної діяльності. Виявлено, що за умов її стабільного характеру на Ай-Петринській яйлі, навіть у разі максимального руйнування грунтового покриву, в ньому зберігаються основні елементи мінерального живлення рослин (азот, фосфор, калій), гігроскопічна волога і практично не змінюється pH грунтового середовища. Уперше для заповідних лісів Південного берега Криму визначено основні напрямки демутації біогенозів, що використовуються для рекреації: прогнозування можливого обсягу рекреаційної діяльності на заповідних територіях, що базуються на величинах, допустимих для конкретних типів лісу рекреаційних навантажень; регулювання звичайної й утилітарної (добувної) рекреаційної діяльності за допомогою відповідних коефіцієнтів (рекреаційної навантаженості території та використання недеревних ресурсів); застосування методу зонування для збереження та самовідновлення лісових біогеоценозів шляхом організації території заповідних лісів і особливо цінних природних комплексів у них; відновлення лісових біогеоценозів, порушених внаслідок рекреаційного використання і відтворення генетико-еволюційного фонду хвойних порід.

  Завантажити