Уперше з використанням інтервального підходу проаналізовано різні теорії традиції (соціологічну, психоаналітичну, культурологічну, еволюціоністську). Запропоновано нове соціокультурне ("гомеостазисне" або "кібернетичне") тлумачення природи традиції, за допомогою якого обгрунтовано її роль у виживанні етносу, у збереженні життєздатності певної соціальної спільності людей і людської цивілізації взагалі. Досліджено специфіку традицій кримськотатарського народу, виявлено їх загальнолюдський, гуманістичний зміст. Запропоновано тезу про відсутність суперечності між здобутками науково-технічного прогресу і діяльністю традиційного суспільства. Показано значну виховну та навчальну роль історичного досвіду, втіленого у культурній традиції, у формуванні певного типу особистості та її ціннісних орієнтацій, що сприяє максимально швидкому пристосуванню та адаптації до нових вимог НТР і обумовлює в кінцевому результаті "економічне чудо".

  Завантажити