Узагальнено особливості особистісної зрілості, побудовано концептуальну модель аналізу тенденцій становлення особистісної зрілості, розроблено та використано на практиці діагностичну процедуру визначення структури особистісної зрілості у юнацькому віці. Уточнено поняття "особистісна зрілість старшокласників", "особистісне самовизначення". На основі узагальнення особливостей особистісної зрілості виділено такі її характеристики: відповідальність у різних сферах діяльності, самостійність, емоційну зрілість, самоконтроль поведінки, адекватність самоствердження та цілепокладання. Визначено два етапи становлення особистісної зрілості, перший характеризується ростом показників особистісної зрілості та збільшенням темпу їх зміни, другий - відносною стабільністю основних показників. Встановлено, що професійне самовизначення посідає провідне місце у структурі особистісної зрілості й впливає на успішність діяльності. Доведено наявність відмінностей за умов соціалізації. З,ясовано, що в учнів школи-інтернату становлення особистісної зрілості відбувається інтенсивніше, ніж в учнів загальноосвітньої школи. З метою активізації та підвищення рівня розвитку компонентів особистісної зрілості розроблено та апробовано комплексну експериментально-пізнавальну програму "Активізація розвитку структурних компонентів особистісної зрілості". Доведено, що становлення особистісної зрілості залежить від функціональної єдності представленості власного "Я" і спрямованості на його реалізацію.

  Завантажити