Проаналізовано особливості самореалізації архетипів і формування авторського міфу Міядзави Кендзі. На матеріалі прозових творів митця розглянуто шляхи саморепрезентації та структурні особливості архетипів героя, мудрого старця, трікстера, шляху, самості. Значну увагу приділено супутникам героя, таким, як мудрий старець і трікстер. З'ясовано, що мудрий старець уособлює провісника, який надихає героя на подорож. Встановлено, що засоби, якими користувався мудрий старець, не завжди мають позитивний характер, відрізняються певною брутальністю або навіть жорстокістю. У даному випадку виявлено негативне вираження ідеї мудрого старця, що, проте, ніяким чином не принижує його ролі: допомогти герою, схилити до саморефлексії. Описано символічне вираження індивідуації у творах Міядзави Кендзі, здійснене за допомогою архетипного символу шляху та є ключовою частиною розповіді. Розглянуто символічне вираження індивідуації у творах письменника, що реалізується за допомогою архетипу шляху. Доведено, що опис даного процесу є базовим сюжетним паттерном досліджуваних творів.

  Завантажити