Дисертацію присвячено дослідженню інституту цивільної процесуальної правосуб'єктності, який визначено як невід'ємний та специфічний елемент механізму правового регулювання цивільних процесуальних правовідносин, що забезпечує здійснення правосуддя та реалізацію права на судовий захист. Досліджено цивільну процесуальну правосуб'єктність органів судової влади, сторін та третіх осіб, органів державного управління (місцевого самоврядування), осіб, що сприяють здійсненню правосуддя. Обгрунтовано висновок про доцільність прийняття Цивільного процесуального кодексу як єдиного нормативного акта, який мав би передбачати правила судочинства для всіх цивільних судових процедур. Сформульовано конкретні пропозиції з метою вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства.

  Завантажити