Надано характеристику категорії "праворозуміння" як центральної категорії теорії права і держави, філософії права. Визначено зміст типів праворозуміння: юридичного, легістського, широкого (багатоаспектного) та виявлено їх зв'язок зі змістом категорії "законність", що дає змогу прослідкувати взаємозв'язок правової теорії з юридичною практикою. З'ясовано погляди представників тих правових шкіл, які визначають право як явище надпозитивне (наддержавне), тобто розмежовують поняття "право" і "закон". Проаналізовано погляди представників неопозитивістських шкіл права, які ототожнюють право з законом. Визначено досягнення та недоліки наведених правових шкіл. Розглянуто етапи розвитку вітчизняної юридичної науки впродовж XX ст. та відповідні періоди вітчизняного праворозуміння. Визначено спрямованість сучасного праворозуміння та його вплив на юридичну діяльність (наукову, освітню, практичну). Обгрунтовано необхідність домінування широкого (багатоаспектного) розуміння суті права та доцільність формування інтегративної юриспруденції.

  Завантажити