На підставі результатів семіоестетичного аналізу концепцію особистості у романістиці В.Стайрона визначено як неокласичну, незважаючи на окремі фрейдистські й екзистенціалістські мотиви, оскільки у творчості письменника проявляються незаперечні етичні та естетичні константи, тобто домінує сакральне начало. Зроблено висновок, що антиексзистенціалістська й антиіндивідуалістична стайронівська концепція співзвучна гуманістичним філософським пошукам XX ст. й відверто полемічна щодо штучно поширеної національної моделі справжнього американця як супермена. Особливу увагу приділено дослідженню "внутрішньої соціальності" особистості. Вперше розглянуто "маскарадні" мотиви у творчості В.Стайрона й проналізовано міфотектонічні рівні романів "І підпалив цей дім" та "Вибір Софі". Доведено гіпотезу, що прототипом героїв роману "Вибір Софі" є біоміфічний образ Ніцше.

  Завантажити