Розглянуто актуальні питання лікувальної та хірургічної тактики у хворих з гострим та хронічним калькульозним холециститом. Проаналізовано результати обстеження та лікування 1 503-х хворих з різними формами холелітіазу. Проведено комплексне вивчення причин і частоти конверсій під час виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) у хворих з гострим та хронічним калькульозним холециститом, запропоновано раціональні профілактичні заходи. Розроблено концепцію активно-індивідуальної тактики у хворих з гострим холециститом на основі врахування часу від моменту захворювання до операції. Встановлено, що після перенесеного гострого холециститу протягом 4 - 5-ти тижнів спостреігається пік щільного інфільтративно-злукового запального зрощення жовчного міхура з оточуючими тканинами, що з часом, через 5 - 6 і більше тижнів від початку захворювання, еволюціонує у м'які площинні злукові з'єднання. Обгрунтовано, що у плановій хірургії холелітіазу з метою мінімізації випадків конверсії необхідно враховувати даний терміну та зіставляти його з результатами ультразвукового дослідження. Вперше розроблено критерії прогнозованої конверсії, що дозволяє заздалегідь передбачити можливість переходу до відкритої лапаротомії, вид якої (мінімальна або традиційна) визначається характером критичної ситуації, що виникає під час виконання ЛХЕ. Встановлено, що використання мінімального правобічного трансректального лапаротомного доступу максимально допомагає виділенню шийки жовчного міхура, міхурових протоки й артерії, а також зовнішньому дренуванню холедоха, а за ступенем травматичності та ефективності практично не поступається лапароскопічному способу.

  Завантажити