Здійснено прагма- та психолінгвістичний аналіз феномену самокорекції мовця у процесі породження висловлення на матеріалі сучасного українського спонтанного мовлення у теле- та радіоефірі. Розглянуто самокорекцію як екстеріоризацію механізму природного самоконтролю, засновану на принципі зворотнього зв'язку та пов'язану з активізацією довільної уваги (ДУ). Виявлено нерівномірне освітлення ДУ самоконтролю різних планів мовного знака (домінування значення над формою) та різних рівнів мови, зокрема, коригується рівень слова та речення. Обгрунтовано прагматичний потенціал вибору мовцем поверхневої структури (національної мови чи її різновиду, лексичного та граматичного значень, граматичної форми, синтаксичної конструкції). Досліджено внутрішньомовний і міжмовний різновиди самокорекції. Розроблено прогноз інтерферентних помилок в українському мовленні, спричинених впливом російської мови. На підставі досліджених механізмів появи та корекції мовцями даних помилок запропоновано можливі шляхи подолання негативного іншомовного впливу.

  Завантажити