Доведено, що система Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі (ГАТТ) за своєю правовою природою є поєднанням характеристик міжнародного договору та окремих ознак міжурядової організації, і яка де-юре не є міжнародною організацією, вона де-факто виконувала окремі функції у регулюванні міжнародних торговельних відносин, притаманних міжурядовій організації. Визначено, що Світова Організація Торгівлі (СОТ) як спеціалізована міжнародна економічна організація є суб'єктом міжнародного права та виступає правонаступником ГАТТ, продовжуючи здійснювати функцію останньої за нових умов подальшого розвитку світових господарських відносин. Обгрунтовано тезу, що провідна роль СОТ у регулюванні світогосподарських, торговельних відносин має змогу віднести її, поряд з МВФ і МБРР, до головних елементів глобальної інституціоналізованої системи співробітництва держав у фінансовій та торговельній сферах. Зроблено висновок, що удосконалення системи ГАТТ/СОТ має засновуватись на тому, що СОТ повинна перейти із здійснення у структурі обслуговування глобальних інтересів транснаціональних компаній та провідних країн заходу до діяльності, пов'язаної з подоланням негативних проявів глобалізації світових економічних процесів. З'ясовано, що прискорення вступу України до СОТ потребує створення відповідної інфраструктури організаційного, правового та економічного забезпечення з обов'язковою підготовкою економічних розрахунків втрат і вигод для України у разі вступу у СОТ.

  Завантажити