Проаналізовано чинники, загальні риси й особливості політико-системних трансформацій у регіоні Східної Європи. Розроблено модель, яка базується на досягненні американської неореалістської школи. Запропоновано періодизацію трансформацій, а саме: 1989 - 2004 рр.; з 2004 р. до сьогодення. Доведено, що успіх реформ більшою мірою залежав від зовнішніх чинників, ніж від внутрішніх. Показано зростаючий вплив США та НАТО, а також зворотній взаємозв'язок трансформацій Східної Європи з процесами оновлення, що відбуваються у сучасній системі міжнародних відносин, а також залежність потенціалу трансформування від ментальних особливостей східноєвропейців. Визначено найважливіші проблеми трансформацій та оцінено ступінь їх вирішеності за умов п'ятого розширення ЄС.

  Завантажити