Наведено результати досліджень in vitro тривалості та частоти биття війок миготливого епітелію зябер і ноги у 17-ти видів перлівницевих фауни України. Представники Unioniae та Pseudanodontinae мають більшу тривалість биття війок, ніж Anodontinae, а види роду Batavussiana - найбільші значення частоти биття. За умов обсихання у перлівницевих установлено статистично вірогідне зростання (на початку або у середині експозиції) та зниження (на початку або перед загибеллю молюсків)) тривалості биття війок та підвищення частоти їх биття. За низької інтенсивності заселення перлівницевих паразитами (кліщами Uninicola, трематоди Bucephalus polymorphus) та епіойками (личинками гірчака) відбувається збільшення тривалості та частоти биття війок їх миготливого епітелію, за високої - зменшення значення цих показників. Виявлено зменшення тривалості та збільшення частоти биття війок миготливого епітелію у перлівницевих з радіоактивно забруднених територій у порівнянні з молюсками з умовно чистої зони.

  Завантажити