Вивчено проблему архетипних зв'язків і співвідношень між різними видами мистецтва, а саме - між архітектурними та літературними явищами на підставі аналітичних і теоретичних узагальнень, основою яких є феномен храму, який розглянуто в єдності його культурних і культових характеристик. Храм досліджено як архетипну імітацію космогонічного акту, визначено його основні структурні елементи: Світова Гора, світове Древо і Сходи. Розглянуті в єдності, елементи складають креативний архетип, у якому відбивається архетипне уявлення про Світову Вісь (Axis Mundi). Зазначено, що архітектоніка літературного твору, яка розглядається в міфопоетичному контексті, виявляє властивості, спільні для явищ літератури й архітектури, що дає змогу у випадках найбільших семантичних зближень, вживати як допоміжний термін поняття "архітектурність". Характеристики храмової археструктури інтерпретовано як архетипні передумови словесної творчості. Креативний і рецептивний аспекти поетики храму досліджено на прикладі романів "Шпиль" У.Голдінга і "Золотий храм" Ю.Місіми, в яких образ храму є центральним і смислотворчим.

  Завантажити