Досліджено феномен української інтелектуальної прози 1960 - 1990-х рр., представленої творчістю Б.Бойчука, В.Дрозда, П.Загребельного, Ю.Іздрика, С.Майданської, Ю.Мушкетика, Г.Пагутяк, В.Тарнавського, В.Шевчука, Ю.Щербака. Розглянуто основні властивості художньої концепції інтелектуальної прози, а саме: авторську концепцію, художню картину світу, поєднання реального й ірреального, раціонального й ірраціонального. Визначено специфіку образності художніх текстів, що найбільшою мірою має прояв через героя-ідею, який виражає авторське бачення світу, допомагає розкрити концепцію письменника та відтворити непростий механізм становлення внутрішнього світу людини під впливом культурних цінностей. Глибинний зміст творів розкривається завдяки розшифруванню образів-символів та інтертекстуальності, що вписують інтелектуальну прозу у контекст культури (зокрема, мистецтва та філософії). Розкрито теоретичні засади проблемних питань щодо визначення жанрових ознак інтелектуальної прози. З'ясовано її специфіку, визначено характерні риси, розроблено відповідний до теми дослідження термінологічний і методологічний апарат.

  Завантажити