Проаналізовано семантику просторових образів, соціально-міфологічних мотивів драматургії М.Куліша 1927 - 1932 рр. За результатами дослідження доведено, що основою фабули кожної п'єси є соціальний міф, у якому акцентувалася знакова для держави подія. Драматург здійснив оригінальну інтерпретацію та часову деміфологізацію базисних "соціальних" ілюзій. Зазначено, що сукупність цих міфів становить цілісну хронологічно впорядковану соціально-міфологічну концепцію радянського світу, що позначилося на поетиці цих творів, характерними були сакралізація художнього простору, обожнення вождя, групування персонажів за приципом "свої - чужі", домінування мотивів пролетарського та радянського месіанізму, "умирання - відродження", мучеництва, "центр - периферія", поява ленінсьої теми, проблема формування образу "нової людини", концепт віри, знакова топоніміка.

  Завантажити