Проаналізовано ускладнення після первинних реконструктивних операцій, що спричиняють здійснення повторних оперативних втручань на артеріях арто-клубово-стегновому сегменту та безпосередні й віддалені результати цих операцій. Розроблено алгоритм обстеження та лікування цих хворих. Установлено показання та протипоказання до повторних хірургічних втручань. Удосконалено техніку виконання повторних операцій за оклюзійних захворювань артерій нижніх кінцівок. Розроблений алгоритм обстеження та лікування хворих грунтується на даних комплексного клінічного моніторингу з використанням клініко-біохімічних досліджень, оцінки регіонарного систолічного тиску, доплероскопії, кольорового дуплексного сканування, ангіографії та комп'ютерної томографії. Запропоновано класифікацію післяопераційних ускладнень, яка дозволяє оптимізувати схему ведення хворих, запобігти виникненню тяжких наслідків і зберегти кінцівку у функціональному стані. Виявлено, що після виконання реконструктивних і пластичних операцій на аорто-клубово-стегновому сегменті за облітеруючого атеросклерозу у 17,8 % хворих відбувається розвиток ускладнень, а саме: тромбозів шунтів, реоклюзії анастомозів, кровотеч різного генезу, інфікування протезу, розвитку несправжніх аневризмів. Головними причинами розвитку тромбозів ало- й аутовенозних шунтів є прогресування атеросклеротичного процесу, неадекватність дистального кровоносного русла, технічні погрішності накладення анастомозів, інфікування рани та порушення асептики й антисептики. Абсолютними показаннями для виконання повторної реконструктивної операції є гостра ішемія кінцівки або хронічна ішемія III - IV ступеня, а також ускладнення, які загрожують життю хворого. За умов застосування адекватних методів реконструкції судинного кровотоку єдиним протипоказанням до оперативного втручання є гострий інфаркт міокарда або гостре порушення мозкового кровообігу. Удосконалення техніки виконання повторних операцій на аорто-клубово-стегновому сегменті дозволило у 1,5 раза знизити ризик ранніх післяопераційних ускладнень, зокрема, тромботичних й інфекційних. Визначено принципи післяопераційного ведення таких хворих, які грунтуються на комплексному клінічному моніторингу на всіх етапах лікувального процесу. Використання у післяопераційному періоді принципу активного ведення хворих, дотримання алгоритмів інфекційного контролю, комплексної терапії з застосуванням антибіотиків і тромболітичних препаратів дозволило знизити кількість ампутацій з 15,2 % до 9,8 %. Завдяки використанню розробленого алгоритму клінічного моніторингу та впровадження комплексного методу у лікуванні пізніх ускладнень одержано добрі та задовільні результати у 86,2 %, у віддаленому періоді - у 61,4 %.

  Завантажити