З'ясовано патогенетично значущі зміни у печінці у разі ВІЛ/інфекції/СНІД з урахуванням уражального впливу наркотичних речовин та для аргументації окремих положень діагностичної та лікувальної тактики. Опрацьовано статистичні дані за період 1998 - 2002 рр. щодо померлих від ВІЛ-інфекції/СНІД (659 спостережень від загальної кількості розтинів - 17 323-х) з використанням комплексу певним методів та інформаційної бази Інституту екологічної патології людни. Зареєстровано зростання кількості ВІЛ-інфікованих осіб обох статей. Це відображає несприятливу епідеміологічну ситуацію у регіоні. З'ясовано наявність патології печінки в усіх досліджених 80-ти аутопсіях (100 %) ВІЛ-інфікованих осіб, з різним ступенем виразності та залежно від вживання ними за період життя наркотичних речовин. За результатами аналізу спектра уражень печінки у ВІЛ-інфікованих осіб з'ясовано переважання гепатитів, в етіології яких (за даними імуногістохімічної діагностики) суттєва роль належить вірусам гепатитів B і C, а також простого герпесу I і II типів та цитомегаловірусу. Показано, що особливості паренхіматозно-стромальних реакцій за ВІЛ-інфекцій/СНІД відображають ураження макрофагальної системи. Доведено, що у ВІЛ-інфікованих осіб до патологічних процесів долучаються всі клітинні типи печінки, за цього виявлено переважальну кількість уражень гепатоцитів. З урахуванням особливостей уражень гепато-біліарної системи у ВІЛ-інфікованих наркоманів установлено чутливість наочних патоморфологічних ознак, на підставі яких створено діагностичний алгоритм. Докуметовано принципову відмінність стосовно реалізації різнопричинних аномалій імунної відповіді, а саме: за умов ВІЛ/СНІД має місце суто імунодефіцит на тлі вторинного імунодефіциту на противагу аутоагресії, яка розвивається у постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Аргументовано доцільність використання ентеросорбентів у загальних лікувальних комплексах.

  Завантажити