Уперше представлено порівняльні дані морфології приживлення біоімплантату "Тутопласт" і алотрансплантата "Марлекс" у стерильній і початково інфікованій рані передньої черевної стінки. Установлено, що за умов використання тутопласту в асептичній рані відсутні інфекційні ускладнення й імунологічно зумовлені побічні реакції у реципієнта, зокрема, реакція відторгнення імплантату. Показано, що інфіковане імплантаційне ложе сповільнює регенеративні процеси з участю тутопласту, що призводить до загоєння вторинним натягом. Установлено, що алопластичний матеріал "Марлекс" внаслідок його антигенної чужорідності має здатність викликати хронічний запальний гранулематозний процес в асептичній рані, а в інфікованій рані - реакцію відторгнення. За результатами дослідження доведено, що використання тутопласту в стерильній рані призводить до активації продукції колагенів інтерстиціальних - I і III типів та колагену IV типу в епідермальних і судинних базальних мембранах. Виявлено, що застосування марлекса не сприяє посиленню колагеноутворення в рані. Уперше показано, що аімуногенний біоімплантат "Тутопласт" сприяє гармонічному розвитку основних ланок імунної реакції, а використання марлекса призводить до послаблення макрофагальної реакції та наростання плазматизації в рані. Установлено підвищення рівня синтезу ендотеліну ендотеліальною вистілкою судин грануляційної тканини за умов використання тутопласту у стерильній та інфікованій рані, а у разі застосування марлекса - його зниження. Показано, що пластика грижового дефекту біоматеріалом "Тутопласт" не викликає негативних імунних реакцій в організмі реципієнта.

  Завантажити