Розглянуто питання удосконалення діагностики хронічних гепатитів і цирозів печінки за допомогою клініко-лабораторних, біохімічних, імунологічних і гормональних методів дослідження, питання потогенезу ендокринної дисфункції, що знаходяться у взаємозв'язку з імунологічною реактивністю, а також поліпшення результатів лікування хворих на базі диференційованої терапії, зважаючи на виявлені гормональні порушення. Обстежено 135 хворих на хронічні дифузні захворювання печінки. Виявлено дисгормональні порушення, які проявляються симптомокомплексом ендокринного синдрому та супроводжуються змінами активності адаптаційних гормонів. Встановлено, що між показниками імунологічної реактивності, функціональним станом гепатоцитів, системою перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантною системою та гормональними показниками існують кореляційні взаємозв'язки. Обгрунтовано позитивний вплив імуномодулювального за рахунок імуномодулюючого ефекту на клінічну течію захворювання, імунні та гормональні розлади з відновленням показників гормонального статусу.

  Завантажити