Наведено результати дослідження ролі та місця парламенту України у політичній комунікації. Розглянуто інформаційні засади діяльності вищого представницького та єдиного законодавчого органу держави. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади вивчення природи міжінституціональних зв'язків парламенту у політичній комунікації. Розкрито суть конфлікту інтерпретацій конституційних повноважень парламенту. Визначено комунікативні функції парламентського дискурсу, його роль у підвищенні політичної культури громадян. Проаналізовано зміст процесу законотворення у контексті соціалізації суб'єктів законодавчої ініціативи, комунікативні засади демократизації законодавчої політики. Зроблено висновки щодо перспектив еволюції парламентської тематики у політичній комунікації, рекомендації щодо підвищення ролі ЗМК у діяльності Верховної Ради України.

  Завантажити