Уперше встановлено зміни мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) осьового скелета та стегнової кістки у хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони та печінки (хронічний гастродуоденіт з панкреатитом, хронічний панкреатит на тлі хронічних гепатитів) з використанням методу двофотонної рентгенівської денситометрії. Показано залежність стану кісткової тканини від ступеня остеодефіциту й особливостей клінічного перебігу мікст-патології. Установлено, що вираженість остеодефіциту за хронічних запальних захворювань гастродуоденопанкреатичної зони та печінки є більшою зі збільшенням віку пацієнтів, тривалості захворювання та наявності менопаузи у жінок. Оцінено роль чинників ризику виникнення остеопорозу за умов хронічних запальних захворювань гастродуоденопанкреатичної зони та печінки. Доведено, що зниження МЩКТ корелює зі зростанням показників ендогенної інтоксикації та обміну сполучної тканини у сироватці крові. Запропоновано алгоритм моніторингу (залежно від змін кісткової маси), лікування та профілактики остеодефіциту, доведено їх ефективність і наведено клініко-патогенетичне обгрунтування лікувально-профілактичних заходів з використанням остеотропних препаратів і антирезорбентів. Установлено, що запропоновані методи лікування запобігають подальшим втратам кісткової маси у хворих з остеодефіцитом.

  Завантажити