Вивчено особливості клінічного статусу, стану центральної, периферичної та мозкової гемодинаміки, процесів ремоделювання серця й артерій, а також клінічної ефективності лацидипіну у хворих з порушеннями мозкового кровообігу (ПМК) атеротромбічного генезу. Обстежено 228 хворих, з яких у 119-ти було діагностовано транзисторну ішемічну атаку, у 73-х - дисциркуляторну енцефалопатію, у 36-ти - стан після перенесеного ішемічного інсульту. З метою верифікації оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальної артерії (БЦА), а також оцінки параметрів центральної, периферичної та внутрішньосерцевої гемодинаміки в усіх обстежених хворих була використана ультразвукова доплеграфія та рентгеноконтрастна ангіографія. Установлено, що особливості клінічного статусу хворих з різними варіантами ПМК формуються у взаємозв'язку з кардіогемодинамічними характеристиками, станом тотальної та локальної мозкової перфузії, асоційованої зі ступенем прохідності БЦА та їх здатністю до адекватної ауторегуляції мозкового кровотоку. Відзначено, що чутливість і специфічність показника "сумарна асиметрія лінійної швидкості кровотоку (ЛШК)" для скринінгового прогнозування стенотичного ураження БЦА суттєво вищі, ніж абсолютне значення асиметрії ЛШК в одному артеріальному сегменті. З'ясовано, що лацидипін відповідає основним вимогам до сучасного антигіпертензивного лікарського засобу, вирізняється не тільки високим ступенем антигіпертензивної ефективності та безпеки, але й позитивним впливом на стан центральної, периферичної та мозкової гемодинаміки, що дозволяє рекомендувати його для проведення терапії у хворих з артеріальною гіпертензією з різними формами ПМК.

  Завантажити