На підставі результатів комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного та нейрофізіологічного вивчення психічних порушень у дітей, що перенесли критичні стани інфекційного генеза, встановлено важливу роль критичного стану у виникненні та характері психічних порушень віддаленого періоду. Показано залежність структури психічних порушень від віку дітей та етіології патологічного процесу, що зумовив розвиток критичного стану. Виявлено найбільш специфічні психопатологічні синдроми виходу з критичного стану, описано вікові особливості психічних станів. Вивчено інтелектуальну продуктивність дітей після критичних станів, особливості пам'яті та сенсомоторних актів, вплив виявлених розладів на рівень адаптації хворих дітей. Визначено своєрідність змін та порушень функціональної активності та гемоліквородинаміки головного мозку.

  Завантажити