Досліджено сучасну судову систему України, зокрема процес її розвитку, організацію системи судів, правове регулювання статусу суддів, статус і повноваження органів та установ, що забезпечують діяльність судів. Визначено напрямки удосконалення судової системи України. У системі судів загальної юрисдикції запропоновано виділити цивільні, кримінальні та адміністративні суди. Обгрунтовано доцільність запровадження дворівневої структури місцевих судів (місцевих загальних та окружних спеціалізованих судів). Показано, що суди можуть мати територіальну юрисдикцію, яка не збігається з межами адміністративно-територіальної одиниці. Доведено необхідність втілення у систему судів загальної юрисдикції правила "суд однієї ланки - одна інстанція". Наведено загальну характеристику професіоналізму, незалежності та неупередженості у статусі судів. Для більш повної реалізації даних вимог обгрунтовано необхідність введення конкурсної та прозорої процедури добору суддів, підвищення ролі кваліфікаційних класів у кар'єрі суддів, одночасного чіткого визначення підстав для звільнення судді у зв'язку з порушенням присяги. З метою удосконалення механізму відповідальності суддів запропоновано: чітко визначати підстави дисциплінарної відповідальності суддів, не обмежувати коло осіб, які мають право звернутися із заявою щодо відкриття дисциплінарного провадження у справі, наблизити дисцилінарну процедуру до судової. На підставі аналізу досвіду інших країн зроблено висновок, що дискусія про визначення, яка гілка влади відповідальна за організаційне забезпечення судів - судова або виконавча, не є принциповою, важливо досягнути відповідальності самих суддів за дане забезпечення. Запропоновано апарати судів підпорядковувати не голові суду, а державній судовій адміністрації.

  Завантажити