Досліджено теоретико-методологічні, методичні та практичні проблеми регулювання безробіття в Україні. Виявлено основні тенденції його рівня на зареєстрованих національному та локальному ринках праці, а також за даними щоквартальних обстежень з використанням методології МОП. Проаналізовано тривалість безробіття, напруженість на ринку праці, стан працевлаштування безробітних. Виявлено негативні тенденції щодо збільшення частки молоді та жінок у загальній чисельності безробітних, що зумовлюють необхідність здійснення активних заходів державної політики у сфері підготовки молоді до трудового життя, їх освітнього рівня та конкурентоспроможності на ринку праці, а також проведення зваженої гендерної політики щодо жінок на цьому ринку. Запропоновано організаційно-економічний механізм регулювання безробіття в Україні як взаємопов'язану організаційну систему, спрямовану на регулювання безробіттям шляхом збалансування попиту та пропозиції робочої сили завдяки спрямуванню дії системи різних механізмів: податкового, кредитного, бюджетного, держзамовлень, адміністративного, організаційного, правового, програмного. Удосконалено методичні підходи щодо визначення прихованого безробіття та надлишкової чисельності з метою обгрунтування чисельності з певною продуктивною зайнятістю, а також установлення реальної вартості робочої сили. Висвітлено напрями державної регуляторної політики у сфері обмеження безробіття з врахуванням особливостей попиту та пропозицій робочої сили за віковими, статевими групами населення та місцем мешкання.

  Завантажити