Досліджено теоретичні, науково-методичні та правові проблеми формування організаційно-економічного механізму регулювання безпеки життєдіяльності (БЖД). Обгрунтовано значення БЖД як системотвірного елемента національної безпеки у соціальній, екологічній і науково-технологічній сферах. Визначено та охарактеризовано складові БЖД у виробничій, невиробничій, продовольчій, екологічній, соціальній і трудовій сферах у системі державного та регіонального управління. На підставі статистичних даних і результатів соціологічних опитувань визначено основні проблеми БЖД населення України та пріоритетні напрямки діяльності державних і регіональних органів управління у сфері її забезпечення. Обгрунтовано значення екологічної та виробничої безпеки у процесі формування БЖД. Розроблено концептуальну модель БЖД, що визначає зміст і спрямованість управлінської діяльності у процесі її забезпечення та регулювання. Обгрунтовано необхідність застосування організаційної, економічної та еколого-економічної підсистем для створення та реалізації механізму регулювання БЖД. Наведено пропозиції щодо удосконалення концептуальних принципів її управління на регіональному рівні. Визначено пріоритети та загальні напрями роботи у сфері формування та забезпечення БЖД, критерії та чинники їх оцінки. Запропоновано здійснювати оцінку та прогнозування стану безпеки життєдіяльності на основі більш придатних для БЖД систем моделювання з застосуванням економіко-статистичних методів і моделей, індикативного аналізу, кластерних процедур класифікації у процесі обгрунтування пріоритетних напрямів управління безпекою життєдіяльності.

  Завантажити