Розглянуто питання підвищення ефективності лікування та якості життя хворих на диференційований рак щитовидної залози (ДРЩЗ) шляхом оптимізації обсягу хірургічного втручання та використання імунотерапії. На підставі багатофакторного аналізу віддалених результатів хірургічного лікування та визначення прогносточних факторів розроблено оптимізовані схеми лікування хворих на ДРЩЗ. Встановлено, що зміна рівня гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи та підвищення глюкокортикоїдних гормонів кори наднирників призводить до зниження гормональної активності тимуса, що проявляється у порушенні функціонування клітинної та гуморальної ланок імунної системи. В експерименті на тваринах доведено, що лише сумісне введення тироксину та тимостимуліну після видалення щитовидної залози стимулює гіперпластичну реакцію клітинних елементів та їх дозрівання в органах імуногенезу, що може бути патогенетично найбільш адекватною терапією для відновлення структурних і функціональних змін в органах імунної системи. З'ясовано, що поєднане застосування супресивної гормонотерапії та імунотерапії препаратами тимічного походження після тиреоїдектомії у хворих на ДРЩЗ сприяє нормалізації показників периферичної імунної системи та ендокринної функції тимуса у всіх хворих, з суттєвим значенням у осіб, молодших 45-ти років. Встановлено, що комплексне лікування хворих на ДРЩЗ з використнням оптимального обсягу операцій, радіойодтерапії, супресивної гормонотерапії та імунотреапії забезпечує високі показники (98,5 %) трирічного виживання та покращення якості їх життя.

  Завантажити