Доведено принципову можливість підвищення ефективності та безпечності лікування циклофосфамідом (ЦФ) шляхом спрямування його метаболізму в бік більш повного перетворення в алкілюючі метаболіти та зменшення утворення токсичних метаболітів або протидії небажаним ефектам цього утворення за допомогою антиоксидантно-сорбентного комплексу (АОСК). Експериментально обгрунтовано доцільність і можливість прогнозування індивідуальних особливостей біоактивації ЦФ до алкілюючих метаболітів ізоферментами цитохрому Р450 за допомогою амідопіринового тесту, а також інактивації цих метаболітів шляхом визначення активності ізоформ альдегіддегідрогенази та глутатіон-S-трансферази. Встановлено, що збільшення дози ЦФ за умов експерименту супроводжується зменшенням частки фармакологічно активних метаболітів і зростанням утворення токсичного метаболіту акролеїну. Виявлено, що фенобарбітал, збільшуючи частку активних метаболітів, значно посилює токсичність ЦФ, тоді як токоферол, ретинол, селеніт натрію, силард та антиоксидантний препарат Три Ві плюс, поряд з підсиленням біоактивації ЦФ, знижують його токсичність, гальмуючи утворення акролеїну. Встановлено, що ЦФ у високих дозах і за тривалого застосування здатний гальмувати власний метаболізм, проявляє при цьому мембранотоксичну дію, а застосування антиоксидантних препаратів та сорбенту запобігає індукованому пухлиною та цитостатиком гальмуванню монооксигеназної системи печінки. Доведено можливість ефективного захисту від уро-, нефро-, пульмо- та гепатотоксичних ефектів ЦФ за допомогою АОСК. За результатами клінічних досліджень підтверджено здатність цього комплексу зменшувати частоту та виразність побічних ефектів хіміотерапії хворих на РМЗ, ступінь ендогенної інтоксикації та відновлювати їх антиоксидантний статус.

  Завантажити