Виявлено та розкрито особливості феномену неореалізму у сербській літературі 1960 - 1970-х рр. на підставі аналізу художніх пошуків та світоглядної позиції його визначних представників - В.Стевановича, Ж.Павловича, М.Йосича Вишнича, Д.Михаїловича, М.Савича. Висвітлено діалектику розвитку сербської літератури, зміни, які в ній відбувалися протягом останніх десятиріч минулого століття. Проведено паралелі між сербським та італійським неореалізмом, творчість сербських неореалістів включено в контекст тогочасної югославської прози, що уможливило комплексний розгляд даного літературного феномену. Наведено теоретичні та літературно-історичні висновки щодо становлення та розвитку неореалізму як явища світової культури.

  Завантажити