Удосконалено соціологічний підхід щодо аналізу творчості особистості у контексті особистісно-діяльнісної концепції освіти. Сформульовано визначення поняття "творчий потенціал особистості студента", що розглядається як динамічне структурно-рівневе утворення, яке відображає міру можливостей реалізації творчих сил особистості у навчальній та майбутній професійній діяльності, що виступає як єдність та взаємозв'язок мотиваційно-особистісного, інтелектуально-змістовного та процесуально-діяльнісного компонентів. Вперше у вітчизняній соціології визначено структурно-змістовні характеристики творчого потенціалу особистості студента, що формуються у процесі виконання науково-дослідних робіт, зокрема, розкрито сутність методології наукового дослідження та дослідницьких умінь, пізнавального інтересу, самостійності та продуктивності дослідницької діяльності, за показниками яких визначають низький (відтворювальний), середній (перетворювальний) та високий рівень можливостей реалізації творчих умінь. Вперше розроблено соціологічні критерії та індикатори виміру рівня творчого потенціалу особистості студента, що формується засобами науково-дослідної роботи. Уточнено уявлення про роль науково-дослідної роботи як засобу розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців, розкрито можливості реалізації есенціалістського принципу у системі науково-дослідної роботи студентів. Розроблено методику поетапного розвитку та реального втілення творчого потенціалу особистості студента у процесі виконання науково-дослідних робіт. Сформульовано вимоги щодо організації творчо-розвивального середовища як умови розвитку творчої активності майбутнього фахівця. Показано, що творчий потенціал максимально розвивається у системі взаємодії освітнього середовища, особистісно-стверджувальної ситуації та евристичних складових особистості студента.

  Завантажити