Уперше за результатами моделювання рецидивного гострого панкреатиту (ГП) встановлено, що наслідком першого ініціювання набрякової форми ГП є розширення міжчасточкових прошарків сполучної тканини, а після другого та третього відбувається прогресування панкреосклерозу, що супроводжується явищами атрофії ацинусів і наявністю лімфоїдно-макрофагальних інфільтратів. Уперше в підшлунковій залозі (ПЗ) і єдиній нирці за набрякової форми ГП виявлено структурні зміни, які за умов консервативної терапії характеризуються появою непоширених вогнищ склерозу у стромі залози. Більш значний розвиток елементів сполучної тканини у стромі залози, ніж у тканинах нирки, встановлено через 6 місяців від початку експерименту. Завдяки застосуванню сорбенту "Силлард-П" у комплексній консервативній терапії набрякової форми ГП у тварин з єдиною ниркою досягнуто зменшення ендогенної інтоксикації, нормалізацію біохімічних показників крові та зменшення розвитку елементів сполучної тканини в стромі і тканинах нирки.

  Завантажити