Доведено, що шкіра хворих із різним ступенем тяжкості перебігу синдрому діабетичної ступні інтенсивно колонізована аеробними мікроорганізмами, серед яких зустрічаються угруповання стафіло- та мікрококів, коринебактерій, бацил, ентеробактерій і псевдомонад. Установлено, що градієнт щільності популяцій зростає за напрямком: шкіра тильної поверхні ступні - підошовна поверхня - IV міжпальцевий проміжок. Виявлено закономірності змін рівня колонізації топодермів шкіри, вмісту виразками мікроорганізмів залежно від ступеня тяжкості процесу, а також структурні зрушення в мікробіоценозі на рівні угруповань та популяцій. Вивчено чутливість мікрофлори до антибіотиків. Відзначено, що найефективнішими препаратами щодо більшості бактерійних угруповань є цефалексин, гентаміцин і тетрациклін, а проти кишкової групи бактерій - карбеніцилін. Найбільшу кількість стійких варіантів виявлено до лінкоміцину та пеніциліну. Встановлено, що під впливом аплікацій А-бактеріну відбувається виражена перебудова мікробіоценозу, яка характеризується зменшенням щільності колонізації шкіри бактеріями, особливо серед популяцій ентеробактерій, псевдомонад, стрептококів і золотистих стафілококів.

  Завантажити