Досліджено становлення процесу міжнародно-інформаційної діяльності різних типів української державності у 1917 - 1923 рр. - Центральної Ради Української Народної Республіки, Української Держави гетьмана П.Скоропадського, радянської України (УСРР), Державного Центру УНР в еміграції. Проаналізовано основні фактори зовнішньополітичного та внутрішнього характеру, які визначали спрямованість та завдання щодо поширення за кордоном інформації про історію та цивілізаційні досягнення українського народу, його сучасне становище, процес відродження національної державності, прагнення України на міжнародній арені. Розглянуто законодавчо-нормативні основи зовнішньополітичної пропаганди, організаційну структуру та функції інформаційних підрозділів відомств міжнародних відносин і спеціалізованих інформаційних установ, сприяння громадських організацій та української діаспори у міжнародно-інформаційній роботі українських урядів. Досліджено форми і методи міжнародно-інформаційної роботи, об'єктивні труднощі на шляху поширення за кордоном правдивих відомостей про Українську державу. Зроблено висновок, що за умов обмежених можливостей щодо дипломатичної роботи міжнародне інформування стає, фактично, провідним напрямом зовнішніх зусиль України.

  Завантажити