Уперше встановлено, що локальна озонотерапія викликає значне зниження продуктів перекисного окиснювання ліпідів на тлі активації антиоксидантної системи організму, що пояснюється прискоренням процесів репарації та зниженням нагромадження токсичних продуктів. Показано, що у хворих з глибинними опіками, які одержали газацію озоно-повітряною сумішшю, стан компонентів ферментної та неферментної антиоксидантної системи швидше відновлюється, а зміст малонового діальдегіду, продукту окиснювання ліпідів знижується, що підтверджує ефективність та безпеку запропонованих дозувань, оскільки місцева озонотерапія ран стимулює всі ланки антиоксидантної системи хворих. Розроблено алгоритм дозування озону в суміші залежно від фази ранового процесу. Доведено, що використання цього алгоритму дозволило скоротити терміни лікування та кількість місцевих запальних ускладнень у вигляді сітчастого лімфангоїту у хворих з опіками кінцівок.

  Завантажити