Запропоновано новий комплексний підхід до вивчення лексико-граматичних особливостей та композиційної структури французької президентської політичної промови. На підставі останніх досягнень лінгвістики тексту, загальної теорії дискурсу, теорії комунікативних відносин, прагматики й теорії аргументації політичну промову визначено як тип політичної комунікації. На базі методу прагматичної інтерпретації текстів та дослідження лексичних дефініцій здійснено лінгвостилістичний аналіз текстів промов Президентів Франції Шарля де Голля і Жака Ширака, виявлено основні закономірності їх композиційної структури - трихотомічної схеми, яка складається з вступного, основного та заключного комунікативних блоків. В антропоцентричному аспекті детально охарактеризовано аргументацію як чинник комунікативно-прагматичної спрямованості політичної промови та встановлено її значущість для впливу на аудиторію слухачів. За таксономічним принципом класифіковано лексико-граматичні засоби у текстах політичних промов, встановлено їх типологію та роль у створенні моделі комунікативної ситуації.

  Завантажити