Охарактеризовано концептуальний фон тематизації європейської раціональності, розроблено типологію основних підходів до її осмислення, виявлено соціокультурні детермінанти становлення. Проаналізовано культурно-історичні форми буття (ейдетичну, теологічну, гносеологічну, технократичну). Відзначено, що європейська раціональність, є складною, динамічною системою, її розглянуто як дворівневу модель. Зауважено, що організація, самоорганізація та еволюція цієї моделі визначається двома групами чинників: внутрішніми (генетично обумовленими) та зовнішніми (впливом середовища). Зазначено, що зміни в соціальній сфері нові ціннісні орієнтири, норми та правила мають своїм безпосереднім наслідком відповідні трансформації, що обумовлюють конкретно-історичне розуміння раціональності та особливості її суспільного функціонування у даний історичний період.

  Завантажити