Виявлено, що крос-культурна комунікація є креативним механізмом формування полідискурсивного простору сучасної освіти, соціальним конструктом освітнього потенціалу інформаційної культури. Показано, що на базі здійснення проектів крос-культурних комунікацій утворюється нова аксіосфера освіти, яка продукує морально-етичні детермінанти відповідальності й толерантності як домінуюючі, реалізація яких відбувається на засадах мультикультурності сучасного суспільства. Вперше у галузі філософії освіти проаналізовано комунікативні освітні стратегії. Виявлено евристичну функцію нового типу проектно-комунікативних стратегій в освіті. На фактологічному матеріалі соціологічного дослідження визначено міграційні тенденції сучасного українського студентства, які виявляють шляхи розширення комунікативного простору та симптоми невкоріненості людського буття. Розглянуто складний еволюційний процес пошуку адекватності й альтернативності у визначенні феноменів "крос-культурності", "крос-культурної прагматики", "крос-культурної комунікації", встановлено їх роль у філософсько-світоглядній традиції. Зроблено висновок, що специфічні й своєрідні виміри крос-культурної комунікації потребують вирішення проблеми ідентифікації новітніх методологічних засад філософії освіти.

  Завантажити