Дисертацію присвячено проблемі удосконалення діагностики та лікування травматичних ушкоджень плечового сплетення і нервів верхньої кінцівки. На основі аналізу результатів клініко-нейрофізіологічного дослідження виділено клінічні варіанти уражень та стадії реінервації, визначено діагностичну інформативність електроміографічних показників на етапах лікування. Встановлено, що структурно-функціональні особливості сегментарного нервово-м'язового та вегетативного волокон впливають на наявність та вираженість больового синдрому, ступінь відновлення нейромоторної функції. Розроблено концепцію умовності клініко-нейрофізіологічної відповідності, яка дозволила обгрунтувати новий підхід до вибору тактики лікування. Запропоновано метод комплексної доопераційної діагностики та систему диференційованої градуальної оцінки ефективності лікування травматичних уражень плечового сплетення і нервів верхньої кінцівки. Основні результати роботи знайшли впровадження в нейрохірургічній та неврологічній практиці.

  Завантажити