На підставі математичного моделювання та результатів експериментальних досліджень вивчено залежність можливостей операційної техніки від геометричних параметрів операційного процесу. З використанням одержаних даних визначено критерії доступності рани, які відповідають вимогам щодо мінілапаротомних втручань. Вивчено та з'ясовано значущість особливостей топографії та скелетотопії органів біліарної системи за даними УЗД (різними типами, формами та положеннями у просторі печінки та жовчного міхура (ЖМ)) для вибору способу мініінвазивного лікувння хворих на жовчно-кам'яну хворобу. Показано, що глибина розташування шийки ЖМ і елементів трикутника Кало, тип їх проекційної анатомії та кут нахилу осі ЖМ здійснюють суттєвий вплив на сладність виконання холецистектомії (ХЕ), кількість інтра- та післяопераційних ускладнень і частоту конверсій. На підставі одержаних даних про залежність геометрії операційної рани та положення у просторі органів біліарної зони розроблено адаптований до даних умов інструментарій, що дозволяє одержати максимальні параметри доступності й освітленості мінілапаротомної рани. З використанням різних джерел світла (світлодіоду, безтіньової операційної лампи) вивчено освітленість зони оперативного втручання. З використанням даних про топографо-анатомічне положення печінки та ЖМ, ступінь розповсюдженості запальних змін у зоні втручання вдосконалено індивідуалізований алгоритм вибору мініінвазивного способу ХЕ.

  Завантажити