Досліджено глибинні механізми патогенезу уражень гастродуоденальної системи у разі інсулінозалежного цукрового діабету (ІЗЦД) та розроблено нові підходи щодо лікування хворих з даною патологією. Вивчено клінічні характеристики та функціональний стан слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) хворих з діабетичною гастропатією (ДГ), хронічним гастритом (ХГ) і виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДПК) на фоні ІЗЦД. Встановлено типовість виникнення атрофічного гастриту на фоні гелікобактерної інфекції з пригніченням шлункової секреції, а у разі її компенсаторного підвищення виявлено тенденцію до ульцерогенезу у ДПК. Встановлено, що основними патогенетичними моментами уражень шлунка та ДПК у разі ІЗЦД є порушення моторно-евакуаторної функції шлунка, аутоімунна реакція до H. pylori, системна запальна відповідь та оксидативний стрес. Обгрунтовано доцільність призначення антигелікобактерної терапії у поєднанні з метаболічною (еспа-ліпон), прокінетичною (мотиліум) та імунотропною (циклоферон) терапією пацієнтам з ІЗЦД і захворюваннями органів гастродуоденальної системи. Запропоновано комплексний метод лікування даного контингенту хворих, який сприяє відновленню функціонального стану гастродуоденальної системи й оптимізує перебіг ІЗЦД більшою мірою, ніж традиційне лікування.

  Завантажити