Дисертацію присвячено розробці нових діагностичних і прогностичних критеріїв оцінки стану захворювання на різних етапах розвитку дитячого церебрального паралічу (ДЦП). Визначено, що важливою патогенетичною ланкою ДЦП є порушення просторово-топографічної організації тіла людини внаслідок дисфункції м'язово-тонічного балансу опорно-рухового апарата, а також запізніла і патологічна вертикалізація організму. За допомогою МР-томографічних досліджень доведено, що клініка ДЦП може бути зумовлена порушенням будь-якої структури головного мозку, а у недоношених хворих дітей найчастішою причиною ДЦП є перивентрикулярна лейкомаляція.

  Завантажити