Розроблено імунодіагностичний алгоритм стану піднебінних мигдаликів і системи імунітету у хворих на хронічний тонзиліт. На підставі вивчення показників місцевого та системного імунітету, факторів неспецифічної резистентності за різних форм даного захворювання визначено імунодіагностичну значимість тестів, що найбільш точно та повно відображають стан імунітету та факторів імунопатологічної спрямованості у разі хронічного тонзиліту. За наявності супутніх захворювань (запально-алергічні різної локалізації) у хворих на хронічний тонзиліт найбільш характерними є рівень антистрептолізину-О та наявність антитіл до лімфоцитів мигдаликів. Встановлено, що найбільш ефективними для стимуляції піднебінних мигдаликів є комбінований вплив ПЕМП і полімікробний лізат IRS - 19. Стимуляція мигдаликів хворих на хронічний декомпенсований тонзиліт призводить до активізації клітин мигдаликів у 69,5 % спостережень. Доведено, що у 30 % хворих декомпенсованою формою хронічного тонзиліту під час проведення стимулювальних впливів на мигдалики відбувається відновлення основних показників системного імунітету до рівня, що визначався в осіб у контрольній групі. Проведено широкоплановий аналіз скарг та об'єктивних клінічних ознак хронічного тонзиліту на сучасному етапі. Проаналізовано кореляційні взаємини наявності чи недостатності тканини мигдаликів у хворих запально-алергічними й онкологічними захворюваннями різної локалізації. Створено клініко-імунологічні засади для розробки класифікації хронічних запальних процесів у мигдаликах на імуно-функціональній основі. Розроблений комплекс клініко-імунологічних підходів здатний істотно підвищити ефективність визначення стратегії лікування хворих на хронічний тонзиліт.

  Завантажити