На підставі зіставлення результатів електрофізіологічних і патоморфологічних методів досліджень запропоновано об'єктивні інтраопераційні критерії вибору рівня резекції за експериментальної кишкової непрохідності. Розроблено та клінічно апробовано прецизійний кишковий шов, який відрізняється ідеальним сполученням однорідних тканин і мінімальною травматизацією відрізків кишки, що зшиваються. Досліджено особливості клінічного перебігу ранньої післяопераційної кишкової непрохідності (РПКН), наведено математичну оцінку частоти її окремих симптомів та ознак. За допомогою експертної діагностичної системи розроблено алгоритми ранньої та диференціальної діагностики механічної та функціональної форм РПКН. На підставі вивчення біохімічних показників гомеостазу визначено ступінь ендогенної інтоксикації у даної категорії хворих. Встановлено високий ризик розвитку РПКН (12,4 %) у разі наявності злукової хвороби. Запропоновано новий метод пролонгованої назоінтестінальної інтубації тонкої кишки, що забезпечує її декомпресію у ранній термін після релапаротомії та запобігає рецидиву РПКН.

  Завантажити