На підставі даних комплесного клініко-параклінічного дослідження визначено клінічні, клініко-нейровізуальні, електронейроміографічні та реовазографічні особливості перебігу больових попереково-крижових синдромів (БПКС) за наявності дегенеративно-дистрофічних уражень хребта у разі використання в комплексному лікуванні методу підводного вертикального витягування (ПВВ). Встановлено, що ступінь і темп регресу больових відчутів за БПКС залежить від попередньої тривалості захворювання, ступеня вираженості болю та методу лікування. За результатами порівняльного аналізу динаміки клінічних проявів і змін магнітно-резонансної томографії (МРТ) у хворих з БПКС за використання методу ПВВ не виявлено зв'язку між позитивною клінічною динамікою та перетвореннями МРТ-феноменів. Зазначено, що даний факт підтверджує уявлення про значення дегенеративно-дистрофічних змін хребта як патологічного чинника, а не безпосередньої причини виникнення або загострення БПКС. З'ясовано, що за даної патології за наявності дегенеративно-дистрофічних уражень хребта відбуваються зміни параметрів електронейроміографії, а також локального кровотоку у нижніх кінцівках, динаміка яких нормалізується під впливом ПВВ. Обгрунтовано доцільність використання в комплексному лікуванні методу ПВВ, що сприяє підвищенню ефективності лікувальних заходів за БПКС у разі дегенеративно-дистрофічних уражень хребта.

  Завантажити