Запропоновано новий методологічний підхід щодо оцінки кислотної буферності кислих грунтів з урахуванням її актуальної та потенційної форм. Розглянуто роль трофічного підкиснення у генезі кислотності буроземів. Встановлено, що досліджувані буроземи характеризуються аномально низькою, дуже низькою та низькою буферністю до кислотного навантаження та високою - до лужного. Проаналізовано географічну закономірність змін ПКБ з огляду на вертикальну поясність. Визначено, що головними чинниками, які впливають на формування ПКБ у профілі буроземів, є високий вміст кислого фульватного гумусу, рухомого Al і низький вміст Ca. Елювій-делювій карпатського флішу з переважанням пісковиків і меншим вмістом рухомого Al характеризується більшою ПКБ, а ніж за наявності аргілітів та алевролітів. Вперше ідентифіковано буферні системи кислих систем буроземів за участю рухомого Al, обмінного Ca та гумусу. Наведено картосхему ПКБ грунтів території Чорногірського масиву Карпатського біосферного заповідника та Карпатського природного національного парку.

  Завантажити