Дисертація присвячена розгляду піснеспівів із назвою "київського наспіву" (КН) у контексті церковно-монодичного співу XVII-XVIII ст. в Україні й Білорусії. Вперше в музичному музикознавстві КН постає в багатоманітності його зв'язків, встановлених на різних рівнях існування співочого мистецтва - у контексті ірмолою, у жанровій системі піснеспівів та в умовах багатонаспівності. Досліджена структура ірмолою під кутом зору розміщення у ньому місцевих наспівів, встановлена хронологія надання назви КН різним співам протягом XVI-XVII ст. Суттєво оновлена методика жанрового аналізу співів, систематизовано критерії церковно-співочого жанру, а також визначені жанри всіх КН. Уперше розроблена типологія видів багатонаспівності; розкрито риси стилістики КН через зіставлення його з іншими наспівами. Дослідження підтверджує формування КН (Обиход) у XVI ст. після прийняття на Русі Єрусалимського Уставу й надання назви КН у XVII-XVIII ст. лише традиційним вітчизняним співам православної генези з метою їхнього відмежування від піснеспівів іншого походження.

  Завантажити