Розроблено модель формально-синтаксичних структур української мови, яка пояснює варіативність порядку слів та синтаксичну деривацію синонімічних мовних конструктів та їх можливу конструктивну та дериваційну омонімію. Проведено експериментальну оцінку різних форматів представлення синтаксичних структур (тобто систем складників, дерев залежностей, систем синтаксичних груп тощо) і визначено, що жоден з даних форматів не є повністю адекватним для аналізу неконфігураційного порядку слів в українській мові і задовільного представлення циклічних, омонімічних та похідних ( у плані синтаксичної деривації) конструктів. Було запропоновано розширення формату систем складників, що підвищує точність аналізу українських формально-синтаксичних структур, порівняно з альтернативними генеративно-трансформаційними моделями. Особливу увагу приділено проблемам моделювання синтаксичних структур засобами формальної граматики поєднання дерев та моделюванню механізмів, що спричинюють глобальну омонімію мовних конструктів.

  Завантажити