Проаналізовано частоту виникнення різних нозологічних форм жовчного перитоніту в хворих на гострий деструктивний холецистит залежно від віку та статі на Буковині. Розроблено нові способи досягнення жовчного міхура, які дозволяють забезпечити "чистоту" експерименту під час моделювання патологічних процесів. Розроблено адекватну клінічному прототипу експериментальну модель перитоніту біліарного генезу, з використанням якої в експерименті вивчено патогенетичні фактори, що зумовлюють виникнення та розвиток жовчного перитоніту. Визначено мікробіологічними дослідженнями роль мікрофлори товстої та тонкої кишки в патогенезі розвитку жовчного перитоніту. Встановлено спричинений інфікованою жовчю факт подолання мікрофлорою механізму колонізаційної резистентності слизової оболонки товстої кишки та проникнення бактеріальних чинників у порожнину очеревини, якому запобігають превентивні заходи, а саме, інтраопераційна анестезія кишкової брижі та перед- і післяопераційна санація порожнини товстої кишки.

  Завантажити